Композитор – Родіон Щедрін
Балет на 2 дії, (з 1 антрактом)
Лібрето Василія Вайнонена та Павла Маляревського за казкою Петра Єршова (редакція Віктора Литвинова)
Прем’єра в ХНАТОБ 2014 рік
Поновлення (костюми, сценографія) – 27 листопада 2020 року
КОРОТКИЙ ЗМІСТ
Дія 1
У давнину це було. Жили собі три брати. Старші – Данило та Гаврило – злі були та ледащі. Над молодшим, Іванком, посміювалися, кривдили його, за всіх працювати змушували. Одного разу брати зібралися на ярмарок. Важкі мішки на возі, а вони замість коня запрягли молодшого! Раптом з’явилася Жар-птиця – Цар-дівиця. Пожаліла вона Іванка й подарувала йому Горбоконика. Набридло Іванкові образи від братів терпіти, і вирішив він із вірним другом щастя й волі шукати. Попрямували вони на ярмарок. А там галас – городяни торгують, купують, пліткують! Сам цар прибув, а з ним бояри поважні. Аж раптом на шляху царської процесії купа мішків з возу вивалилася, да так, що ними всіх з ніг позбивало. Злякалися Данило й Гаврило, в усьому Іванка звинуватили. Щоб цар не гнівався, віддали йому Горбоконика. Залишився Іванко один, сумує без вірного друга. І знову на допомогу з’явилася Жар-птиця, подарувала йому своє чарівне перо, що вогнем виблискує, веселкою переливається. Задумав хлопець виміняти його на Горбоконика та
вирушив до царського терему. Як побачив Цар перо, наказав Іванові спіймати й принести йому саму Жар-птицю.
Дія 2
Забралися Іванко з Горбокоником на Срібну гору, куди вночі жар-птиці злітаються. Тут вони перетворюються на дівчат, танцюють, грають аж до ранку. Прилітає сюди
разом з усіма і Цар-дівиця. Добре заховався Іванко, приловчився – та спіймав її. І завмер – яка краса! Цар-дівиця також від нього очей не може відвести. Недаремно ж Іванку завжди допомагала. Втім, треба йому царський указ виконувати… Та не міг Іван Жар-птицю віддати старому, випустив на волю. І велить його Цар за це стратити. Але Цар-дівиця не дала коханому загинути, сама до царського терему з’явилася. Подивився Цар на неї та про гнів свій одразу забув. А Цар-дівиця йому пропонує омолодитися: нехай викупається в молоці, що кипить. Злякався Цар, страшно йому до казана стрибати – наказав спочатку Іванка кинути. Заспокоїли Горбоконик і Цар-дівиця хлопця: мовляв, нічого не бійся, стрибай! І вийшов Іван з казана таким вродливим, що ні в казці сказати, ні пером описати. Данило й Гаврило догідливо підсаджують Царя в казан, але той – бух! І зник там, тільки корона й сорочка залишилися. А народ славить-величає Івана з Цар-дівицею, бажає їм жити в любові та злагоді. Горбоконик теж радий, що у казки про нього щасливий кінець.