У виставковому залі київської муніципальної галереї Лавра проходить авторський проект Антона Логова МАЛЮНКИ ПРО ВІЙНУ.
В експозиції виставки представлені малюнки на папері та полотна, написані акрилом.
«Всі роботи військового періоду я створював дуже органічно. Спочатку, я працював в кишеньковому блокноті, буквально занотовуючи свої враження.
А згодом, в нашій кімнаті звільнився стіл, і тоді я почав створювати роботи серіями.
Найважче, мабуть, в цьому процесі було максимально концентровано і фільтровано-виразно донести свою думку. Тобто мистецтво – це не фотографія. А в моєму випадку – це точний образ. Думка, яка доведена до найвищої якості, не втративши художньої сили.
До війни, я в основному працював у своїй майстерні.
Зараз працюю вдома і це теж нові відчуття.
Окреслив для себе місію – максимально широко говорити про події в Україні мовою мистецтва. Нагадувати, що йде війна. Люди, які перебувають у безпеці, швидко забувають. Тому потрібно говорити про це для світу.
Головне, щоб не зникала віра.
Будь-які питання можна проговорити через мистецтво, відчути і пропустити крізь себе. Але в першу чергу мистецтво несе гуманістичні ідеї, розповідає про людину, її стосунки з природою та світом.
Сьогодні мені важко зовсім не думати про війну. Всі ці військові мої роботи – є певним виходом енергії, це є мій меседж світу. Зараз відбувається історична боротьба за мою землю і майбутнє. Що може бути важливішим?
Тому я повністю зосереджений на виборюванні Україною своєї незалежності, на положенні її в Світі. Зараз вирішальною може бути кожна хвилина. Не можна нічого проґавити.
Думаю, що війна вже залишила свій відбиток на кожному українці. І не тільки. Мені пишуть друзі з Литви, Польщі, США, Англії. Війна зараз швидко розповсюджується через мас-медіа.
Аналізуючи свою творчість до війни, я розумію, що були певні передчуття про неї через абстрактний живопис. Наприклад серія «Складний червоний» просто таки «кричить» про війну.
А зараз війна вже в наших ДНК.
Тому й через 10 років його вже буде важко змінити. Маю надію на якісну трансформацію. Є бажання достойно нести пам’ять про цю війну.
А там подивимось. Головне, що є сильне бажання працювати і створювати нові сенси»
Антон Логов