Жахазка «Лис Микита»
«Нині, хто рад жить, не схнути,
Той святим не може бути».
Цілком безпечні, на перший погляд, звірі, живуть мирним соціально-політичним життям, займають посади, перебувають у родинних відносинах, мають свій державний устрій, судяться, сваряться, радіють і плачуть.
У своїй буденності вони дуже схожі на людей. Їхнє життя — це вічна боротьба за виживання, і в цій боротьбі кожен робить, що може.
Кожен звір у цій історії прагне одного — вижити. Задля цього готовий гризти, дурити, вбивати й залякувати.
Ховаючи людські прагнення за звірячими масками Іван Франко прагнув оголити їхню кровожерливу суть, тим самим закликаючи нас зазирнути в себе. Знайти власного звіра і, можливо, примиритися з ним?
Ця вистава змушує задуматися: а ким ти є насправді?
Ти їстимеш чи будеш з‘їдений розумнішими за тебе? Чи існує третій варіант?
Тривалість 1 година 30 хвилин без антракту
Режисерка Катерина Чепура
Команда
Художниця — Віра Крутиліна
Композиторка — Олеся Оникієнко
Хореографиня — Євгенія Скрипник
Постановник зі сценічного бою — Володимир Абазопуло
Помічниця режисерки — Кристина Авакян
Артдиректорка — Леся Ковпак