Вистава “Зоряні колисанки” така ж світла як і Зоря, що насилає щовечора на нас дрімоту. Така ж казкова, як мотиви Марії Примаченко, переплетені у сни. Така ж тепла як мамина колискова, яку неможливо не впізнати.
І звісно така ж воркотлива, як наш головний герой, що загубився у колискових, снах, містах… Проте він, як і всі ми, обов'язково повернеться додому, у свою колискову